Згідно з останніми дослідженнями психологів, головною причиною агресивної поведінки 6-річних дітей є їх генетична схильність, яка впливає на особливості психіки. Крім того, серед психологів поширена думка, що агресивна поведінка формується в дитини під впливом оточення. Батькам і педагогам потрібно враховувати обидва чинники для того, щоб удосконалити методи виховання.

Природа агресії в дітей

Агресія - це невід'ємна частина соціального розвитку дитини. Найвищий рівень агресії в дитини проявляється у віці від 2 до 4 років. Дорослішаючи, діти вчаться керувати емоціями, спілкуватися з однолітками й залагоджувати конфлікти. Вони здатні справлятися як з проактивною, так і з реактивною агресивною поведінкою.

Проактивна агресія може виявлятися у фізичній чи вербальній формі. Вона спрямована на те, щоб керувати іншими людьми або отримати перевагу над ними. Реактивна агресія є захисною реакцією на ймовірну загрозу. Хоча деякі діти демонструють агресію тільки у відповідь на дії тих, хто їх оточує, найчастіше проактивна й реактивна агресивна поведінка нерозривно пов'язані.

Біологічні й соціальні причини агресії

Психологи відзначають, що за останні роки рівень агресії як у дітей, так і в дорослих суттєво зріс. Чому це відбувається? Щоб відповісти на це питання, канадські вчені провели дослідження. Вони досліджували більше 500 пар близнюків на предмет прояву проактивної й реактивної агресивної поведінки. У результаті вчені прийшли до висновку, що у віці 6 років обидва типи агресивної поведінки викликані біологічними факторами, у той час як у віці від 6 до 12 років - різними факторами, пов'язаними з оточенням дитини.

Результати експерименту

У дослідженні взяли участь 223 пари однояйцевих близнюків з ідентичним генетичним кодом і 332 пари двояйцевих близнюків. Учасники були підібрані таким чином, щоб з'ясувати, який чинник агресивної поведінки в дітей є вирішальним - генетична схильність чи соціальне оточення. Спостереження за поведінкою дітей проводилися у віці 6, 7, 9, 10 і 12 років. У результаті дослідження було виявлено, що генетичні чинники впливають на агресивну поведінку дитини в 6 років більшою мірою, ніж у 12. Це пов'язано з тим, що у віці від 6 до 12 відбувається процес активного розвитку, зокрема, і формування таких пізнавальних функцій, як планування, прийняття рішень, самоконтроль і концентрація.

Психологам ще належить з’ясувати, які саме соціальні чинники впливають на прояви проактивної й реактивної агресії в дітей. Однак результати даного дослідження свідчать про необхідність розробити нові програми профілактики агресивної поведінки з урахуванням особливостей психіки дитини. Психологам потрібно надавати підтримку вчителям і батькам дітей, які проявляють агресивну поведінку, у реалізації цих програм у школі та вдома.

Крім того, результати дослідження підтверджують гіпотези психологів про те, що реактивна агресія пов'язана з віктимною поведінкою дитини. Відповідно, зміна моделей поведінки дитини дозволить їй упоратися з агресією. У той же час для того, щоб упоратися з проактивною агресією, необхідно працювати над розвитком у неї соціальних навичок.